Між пристрастю і поцілунком знов заблукаю серед ночі,
як і належить заблукати здоровій молодій людині,
де молодості і здоровю причина – ти, твоя присутність,
твоя рука, яка не має ваги і тіні, сну і плоті...
Між пристрастю і поцілунком ніхто утриматись не здатний,
хоч кожен у коханні різно назве і вчинки, і торкання,
хоча між дотиком і вчинком теж часто непорозуміння:
хотів – одне, а вийшло – інше, і є розгубленість і подив...
Між пристрастю і поцілунком я – не блукаю, я – злітаю.
Я – не заглиблююсь у сенсі слів, на які не маю часу,
бо ніч вимірюється щастям, і пристрастю та поцілунком...
Між пристрастю і поцілунком я не шукатиму різниці...