оригинал:http://www.stihi.ru/2018/05/08/5075
Я відлітаю в неозору синь –
Туди, звідкіль проміння витікає,
А ти, на крилах, хоч вві сні, прилинь,
Без тебе радості в житті немає.
Що є в тобі таке,за чим так жаль,
І я тебе завжди в журбі чекаю?
А ти з вітрами відлітаєш в даль
І не шкодуєш, що мене лишаєш.
Тобі не заспівать мої пісні
І не зустріти разом нам світанки.
В мої не глянеш очі ти ясні,
Де, як в озерах, тануть тихі ранки.
Перевод Ладомира Михайлова
Я устремляюсь вихрем в неба синь,
Туда, где солнце поутру встречаю.
Прошу меня, любимый, не покинь:
Ведь без тебя я радость не познаю.
Что есть в тебе, чего мне по жизни жаль?
Чего я с грустью, милый, ожидаю?
Ведь ты с ветрами улетаешь в даль,
Меня скучать надолго оставляешь.
Ты не познаешь красоты тех дней,
Где можно встретить чудные рассветы.
Взгляни в глаза, что в мире всех ясней...
Красивей глаз не встретишь на планете.