Ховаюся під ковдрою.
А осінь божеволіє:
то сипле листям стомленим,
то плаче, то сніжить.
І миє вікна заспані
сльозинами схололими,
і в небі звечорілому
закреслює блакить.
Імбирний чай з корицею…
Ховаюся під ковдрою.
Дрімота зупинилася
на відстані руки.
Пульсуючи напружено
наповнюють неспокоєм
із перестиглих спогадів
розгойдані думки.
15.10.2017
https://www.youtube.com/watch?v=9jWgktW2Quc&t=33s