Перевод с украинского
http://www.stihi.ru/2016/10/25/4914
Оригинал:
Думки в мені болять, сумні думки,
Стирає пам’ять образи і лиця…
І часто, дуже часто невтямки:
Чому ночами плачеться й не спиться.
Здається, оптимізм перегорів,
Знайомі й небо стали інші, інші…
Чому все менше друзів й кольорів,
А зморшок і проблем все більше й більше.
І книги – майже не товариші,
І слово тільки грубу правду креше.
Чому все більше тяжкості в душі,
А радості і світла – менше й менше.
Обсіла скрута із усіх боків –
Для неї я солодка і хороша.
Стомилася від мудрості років,
Бо це така тяжка незрима ноша.
Бо так болять думки мої німі,
Натерли шию, мов коняку збруя.
Я тільки зорі бачу у пітьмі
Й до теплих душ навпомацки прошкую.
Перевод Инны Гавриловой
Груз мыслей в боль-печаль во мне истёк,
Обиды позабыты, стёрты лица...
И часто, очень часто невдомёк,
К чему ночами плачется, не спится.
Сдаётся, оптимизм перегорел.
Знакомые и цвет небес бесцветны,
И круг друзей заветных поредел,
Морщинок и проблем следы заметны.
И книги - не товарищи почти,
И слово грубо правду высекает.
Душа, распята тяжестью, молчит,
А радости и в праздники не знает.
Удавка обвила со всех боков,
Ей сладостно со мной, с годами - больше.
А мудрость лет - гарантия оков:
Тяжка её невидимая ноша.
Болят во мне и мысли , и нутро,
Натерли шею , как лошадке сбруя,
От света звёзд во тьме идёт добро -
И к теплым душам прямиком иду я.
17.11.2018г.