Не все, що стовпчиком, то - вiрш

Миклош Форма
Не все, що стовпчиком, то – вірш,
не все римоване є віршем.
Поезія, ти ба, не дишло.
Їй часом краще, як мовчиш.

Але поета не спинить...
Що не рядок, то – «до загину»,
бо треба ж в риму «Україну»
вліпить, і що «душа болить».

До «Рада» – «зрада», як завжди,
І не забути «рідну хату» –
у кожний вірш сльозу пускати,
мов світ створився – для «біди».

Мов грязі, «віршів» накладе,
бо не навчився жити дивом...
А озирнешся: сніг паде –
пречистий, як Пречиста Діва...