Теплом у спогадах живуть мої бабусі.
Дідів очима Рід за мною нагляда.
Погляну в небо й до землі усім вклонюся:
«Благословенна вами, і тому жива»
У снах солодких знов про ласку мами мрію.
В дитинстві татом приголублена не раз.
Роки ідуть, батьків все краще розумію:
«Благословенна народитися у вас».
В думках завжди я чую голос чоловіка.
Рука об руку ми крокуєм в майбуття.
З ним поруч бути мені мало днів і віку –
Благословенна на взаємні почуття.
І над колискою схиляюся поночі -
Оберігаю і піклуюсь кожну мить.
Так хочу бачити дітей щасливі очі –
Благословенне серце матері тремтить.
Не намилуюся ні полем, ні рікою.
Цілунки сонця ношу в серці й на чолі.
Цвітіння саду, шепіт лісу - все зі мною.
Благословенна я ходити по землі…