Розумієш, як не звично
Не бачити поруч твоє обличчя.
Не чути за спиною твого сміху
І дуже бажати до тебе приїхати.
Я можу побачити твої фото,
Та сидіти з усмішкою ідіота.
Ні,я не вважаю, що це банально,
Бо я вже скучила нереально.
Хочу обійми палкі до дрожу,
Бо я реально без тебе не можу.
Хочу цілунки, обійми до ночі,
Велику родину і каву солодшу.
Щоб без брехні, казок і так далі,
І усміхаюсь, бо це все реально.