Було це так нечувано давно,
коли тебе зустрів я навесні,
мені здавалося, що ніби то в кіно,
чи може я побачив те в в-ві сні.
Чекала ти на мене рано вранці
в квітастій хустці на краю дороги,
примружувала очі проти сонця
біля будинку, де жила подруга.
Був теплий ранок, ранньої весни,
цвіли кульбаби, півники й бузок,
він був для мене піби вихідний
той загадковий, мов шкільний урок.
Пройшла весна, настало тепле літо
та, кожна зустріч радісна була,
приносив теплий вітер хапах жита
із запахом маслини, що цвіла.
А час невпинно йшов, летіли літні дні
та осінь вже чекає на порозі,
і скоро в нас настануть дні сумні,
і кожний буде в потязі в дорозі.