Мовчання вбивае

Прокопенко Юрий
Мовчання вбиває… Чи крик, чи байдужість?
Немов гільйотина, розтрощить любов,
Красу неймовірну між проявів стужі…
Даремне чекання, все гине, агов!

Мовчання вбиває… Насуплена гордість
Щоразу диктує як жити тобі…
А хочеться просто знайти при нагоді
Твій погляд, нехай і приносить він біль.

Мовчання вбиває… Десь загнана мужність
Усілася в кут, ледь жива, гомонить.
А серце все просить слова невмирущі,
Лишень відгукнись, полони мої сни.

Мовчання вбиває… Нахабно і зверхньо,
Пророчить постійно згорання пусте.
І смерчем змітає з душевних поверхонь
Осяйні дарунки, що Бог нам простер.

17:37, 01.12.2018 рік.

Зображення: http://www.logosaum.com