Люди мріяли, сподівалися,
. Та Іуда їх всіх обдурив.
. Прогигикали, просміялися,
Знищив душу, а серденько з'їв.
. От і маємо, долю маємо
Безталанну, обібрану геть.
Розуміємо і все знаємо,
. тільки сенсу нема, всюди смерть.
Вона нищіть всіх, всіх торкається,
Заважає проклята жить.
. Підкрадається, пробивається
. Там де злидні, туди біжить.
. То ж бо мусимо, не чекаючи,
. Як що далі плануємо жить,
Ситих виродків, гидких виродків
Всі коріння зачистити , змить.
. В. Савош.