Спогади... спогади...

Наталья Люшневская
Колись блукала я цим степом,
Вбирала квітів красоту.
Літали птахи понад плесом,
Їх пісню слухала просту.

Дружила з сонцем і землею.
Вивчала мову колосків.
І стигле жито пахло хмелем.
Вслухалась в перепела спів...

Я милувалась соняхами -
Які ж бо сонечки ясні!
Гордились вдови дітлахами -
Ростили ж самі по війні...