НЕсумНЕ

Зозуля Юрий Павлович
На кілька рядочків: й так, у назві щось не так; середню частинку геть би видалив!
Скрута та війна, та зима; й ще... Слава Неньці: не сутенерам Її!! Ось до цих слів добрячий би спів!!!

                в сутінь ранків й вечорів
                підсіва і пташка спів?
   
                кажуть, в ній душі нема:
                хоч співа, ще й задарма!

                юдське-з-людське геть скупила
                найворожа темна сила??

                дотемніє — долякає:
                дУші всі, вважає, має!!

                ні ж: й луна душа, де є;
                сум із дум доп'є — в дзвін б'є???

                смерть лиш тілу в гострий ніж:
                взагалі ж то воля...  — ріж!!!

Неприємно, що доводиться розтринькувати дорогоцінні життя і на лядську силу та її ви****ків-посіпак...
А навіть співаючи — згадувати їх; тьху: ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня...