Хмари народжуються на землі:
в лісі, на луках, в полі.
Люди народжуються невідомо де,
тужать невідомо за чим,
прагнуть волі та потрапляють в рабство.
Моляться невідомим богам,
бояться Носія Світла та Всеблагої Любові.
Та найбільше бояться себе: нерожденного, невмирущого,
що являє себе в музиці, образі, слові.
Перепугані, перелякані, скам'янілі в роденівській позі мислителя.
Вони віддають пройдисвідам хліби аби ті сховали подалі від них
правдиві слова Спасителя.