Завжди кажу собі – шукай високе
не бог-зна-де, а якомога ближче.
Там, де ти є, його і вловить око -
в підвалі, на подвір’ї, на горищі.
Плин наших дум на рідному порозі
не нижчий, ніж у Реріха в Тибеті.
Дивлюсь - білизна сохне на морозі,
і небо виника в моїй кебеті.
04.12.2018
Вірш навіяно наведеною світлиною Олега Усатюка (м. Вінниця)
Подстрочник.
Всегда говорю себе - ищи высокое
не бог весть где, а как можно поближе.
Там, где ты пребываешь, его и уловит око -
в подвале, во дворе, на чердаке.
Течение наших дум на родном пороге
не ниже, чем у Рериха в Тибете.
Гляжу - белье сохнет на морозе,
и небо возникает в моей голове.
Стихотворение навеяно приведенным фотоснимком Олега Усатюка.