Ти мені не потрібна на мить,
Я її відживу і без тебе…
Це прощання у грудях хрипить,
Наче сипле, захмарене небо.
І роки я один протягну,
Та чи варто про них пам’ятати?
Легко знати свою вину,
Та не легко себе покарати.
Ти мені не потрібна чужа,
Хай не сняться мені твої очі.
Бо вони, як небесна межа,
Розтають у холодній ночі.
Та якщо ти постанеш на мить,
І розділиш зі мною ці кроки,
Я тебе буду завжди любить,
І настане мій вічний спокій.
Тихо. Зорі на небі мовчать,
І кружляють в повільнім танці,
Пишні фрази в танках не звучать,
Їх без слів розуміють коханці.
Я так само тебе розумів,
Коли ми танцювали павану,
І не треба було жодних слів,
Щоб тебе пригорнути, кохану.
Ти мені не потрібна на мить,
Я коханням тебе увінчаю…
Хай захмарене небо хавчить,
Я сьогодні йому пробачаю.
______________________
© R. Tserkovnyy,2018