la tierra sobre los peces
la santa tierra
sobre dos ballenas viejas
y un tercero
un delfin nomada
se mantiene
mi tierra
en el alba quemada
en el deseo ardiente
y el tiempo de otono
esta poblada
con pensamientos advenedizos
lavada
con la amargura de los recuerdos
una lagrima incontenible de madre
ella
condenada
hasta la salida del sol
a esconderse en los suenos
en el corazon
a arder debilmente
y emerger en las crestas
a ir a la deriva por el mundo mudo
hasta que el paraiso
encalle
y explotara con sus jardines
y Dios
sera alfarero
se plasmara a si mismo
y se llamara Adan
4 de Octubre de 2012
земля на рибинах
свята
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля
заселена
приблудами-думками
омита
гіркотою спогадів
нестримною сльозою мами
вона
приречена
до сонця
заникати в снах
у серці
тліти
і виринати на хребтах
дрейфуючи безслів’ям світу
аж рай причалить
до її мілин
і вибухне на ній садами
а Бог
подасться в гончарі
і виліпить себе
й назве Адамом
4 Жовтня 2012
http://www.stihi.ru/2012/10/04/6030