Я – сніг... Я – чистий, білий, світлий сніг...
Ні, я – зима, що повниться снігами,
і всі попи, раввіни та імами
снігам щомить вклоняються до ніг…
Так! Саме так: я – світлая зима –
готую білу каву в білій джезві.
І білим я напоюю весь Всесвіт:
кінця і краю білому – нема...
Так, я – зима! Є прагнення хутчіш
весь світ і всіх на світі напоїти
бажанням жити чистим і творити
зі світлої душі цей білий вірш...