Що так серденько хвилює,
Що так лине до душі,
Що свідомість так турбує.
Особливі то вірші.
На мелодію поклали,
Підібрали голоси,
Тихо разом заспівали,
А один,так голосить.
Є на світі таке диво,
Піснею його назвали.
Так вона звучить грайливо,
Щоб під неї танцювали.
А буває так заплаче,
Що у грудях серце стогнить.
Що дорослий ,що юначе
Із очей сльозу уронить.
Бува тягнеться степами
Безкінечна ,наче небо.
По блукає між хатама
Та й залишиться ,як треба.
Не соромтесь добрі люди.
Хочете співать?Співайте!
Пісня хай летить усюди.
З нею щасття зустрічайте.
Бо поки душа співає,
Лихо дім наш оминає,
Навіть сумно,як буває.
Та життя усе ж триває.
Сосєдка О.Д. 15.10.2018 р.