Ласка як зажура

Виктория Вербицька
Я буду з тобою дощами й грозою,
Торкнешся моєї душі,
А квітка розквітне, прогнуться лозою
Цих квітів у кількості шість.

До тебе я лину, з тобою я нині,
А щастя сміється в тобі,
Краса і кохання - вони не остинуть
І чується неба прибій.

До тебе я лину, з тобою я буду,
А ласка - вона як журба.
Ми йдемо землею, нога топче грудки,
Щасливий? Чи будеш... хіба

Впаде наше небо, а щастя воркоче,
Як може кохання навік.
І дивиться диво тобі прямо в очі,
Минає цей день - мине рік.

Я буду з тобою дощами, так ніжно
Шепоче духмяна трава,
І квітне синенький цикорій-батіжок,
Ти квіти весняні збирав

У сонячнім раю, в білесенькім краю,
А диво всміхнеться тобі.
Я також щемливо колись покохаю,
Забудеться смуток і біль.

21.11.2018. 14:18.