Зупиніться, українці-друзі,
припиніть навалу на братів,
душам щоб не бути в чорній смузі,
дідько ними щоб не володів!
Де ж тоді зухвала гідність ваша,
якщо ви на ближнього - з мечем?!
В Бога трісла вже терпіння чаша,
в кожного із вас - смерть за плечем.
Бумерангом ваше зло вернулось
і вогнем випалюється гріх.
Як аукнулось, так відгукнулось
і війна прийшла на ваш поріг.
Роду свого честь не продавайте
та не зрадьте віру праотців,
смертоносну зброю заховайте
і моліться з пристрастю ченців
за жаданий мир... щасливу долю
для своїх онуків й діточок...
Ви усі потрапили в неволю,
проковтнувши "золотий" гачок
обіцянок кращих благ з-за моря,
зіштовшнувших з Божої путі.
Більшого не накликайте горя,
вихід треба у серцях знайти.
Хай нена'висть в них безслідно згине,
а натомість з"явиться любов,
хай земля, що зветься Україна,
від чужинських зві'льниться оков,
бо оманлива обгортка - зовні,
сутність із сере'дини - гнила'.
Не дозволять США сьогодні,
щоб ти незалежною була'.
У Європі ти тепер - рабиня,
свого права голосу нема,
бо боргів державних - повна скриня,
серед бід залишишся сама'.
Українці, ви - не "ЄВРО-перці",
хто втімяшив в го'лови дурню,
ви ж на вірність присягали Неньці,
а втікли щурами від вогню.
Залишивши ю напризволяще,
розв"язали руки ворогам.
Затягнула влада вас у хащі,
щоб молилися чужим богам.
10/12/18/