Усупереч глузду здоровому,
тебе вибираю я знов.
Радіючи вІнцю терновому,
життя віддаю за л ю б о в.
Не маю терпцю а ні спокою,
коли тебе поруч нема.
Не хОчу, як звуть одинокою,
самітність - то вічна зима.
А я, мов веснянка, закохана
в очей волошковість твоїх.
Морозами переполохана,
душа просить сонячних втіх.
У марево щастя жіночого
закутані дУмки нічні.
Я сну дочекаюсь пророчого
і доля всміхнеться мені.
Усупереч глузду і логиці,
стаЮ на тіж сАмі граблІ.
Твій дотик ще є на моїй щоці,
Найкращим ти був взагалі!
Ерзаців ніЯких не вИзнаю -
ніким тебе не замінИть!
Кохання, що сяє білИзною,
невзмозі ніхто очорнить!
12/12/18/