Обвіяна й злеліяна вітра'ми,
не раз до нитки змочена дощем,
покрита білопінними снігами,
пропитана пахучим чебрецем.
Промінням сонцепальним обігріта,
коли'сана під шепіт ковили',
зірковим небосхилом оповита,
в хвали одіта ризу і хули.
Прикрашена кокардою із квітів,
оспівана мотивами птахі'в,
фарбована в мистецькім дивосвіті
палітрою блискучих кольорів.
Розчинена в прозорому повітрі,
присутня в кожнім подисі життя,
на аркуші, немовби на пюпітрі,
малює словом се'рця почуття.
Натхненна Муза і крилата Фея,
Богиня-Діва з Лірою в руках,
засновниця і ямба, і хорея -
Поезія, що житиме в віках...
Торкнись мене своїм благословінням,
відкрий незнані таїнства вірша',
поет я - за Господнім провидінням,
то ж прагне римів розум і душа.
Веде у Небо шлях мій поетичний
крізь перипетії земних "голгоф".
Талант до віршування - символичний,
бо Слово це і є Бог Саваоф.
15/12/18/