Самотність - це не розпач і розлука,
це - особливий, мирний стан душі,
коли відпочивають очі й вуха
й ніхто і вдалині не маячИть.
Коли насамоті - я відчуваю,
як плине час, який не повернуть,
як Бог зі мною тихо розмовляє
й підказує в житті несхибну путь.
Я відчуваю, як шепоче всесвіт,
співають свою арію зірки,
я пізнаЮ себе, рахую весни,
які для мене будуть ще цвісти.
Люблю самотність, бо вона - відрада,
бальзам на душу й простір для думок.
З собою наодинці бути рада
і двері зачиняю на замок.