ВВВ-45 В дчуття власно важливост

Хохол Хохотович
В низці марних й пустих перемог
Ти очікуєш тільки на кубок,
Якщо хочеш, піддамся за крок,
Відшукавши безрадісну згубу.

Стану в чергу - минулих звитяг
За майбутнім коханням, що змусить -
Опустити додолу твій стяг,
І розтопче зневажену душу.

В низці марних й пустих перемог,
Я уступлю тобі перше місце,
Бо у сварках язик пересох -
В грудях серцю від стукоту тісно.

Я звитяги в боях наберусь,
Заховавши сердечко під панцир,
І в майбутньому не побоюсь
Залишити партнера у танці.

Але зараз ковтаю поразку,
Мені гірко, що саме ти зніс
Хвилювання й сказав прикру фразу,
І пустив почуття під укіс.

В низці марних й пустих перемог,
Стану спогадом, що не озветься,
Бо твоїми руками - як бог,
Зупиню обезкровлене серце.