Налетіла ще з ночі метелиця!
Все у сивій пітьмі навкруги,
Сніг пухнастою ковдрою стелиться,
Замітає, маскує шляхи.
Заховалось життя у шпаринки* —
теплі нірки, зати'шні кутки,
Ні пташинки ніде, ні тваринки!
Лютий вітер ламає гілки.
Мов примари** - завмерлі машини
в кучугурах обабіч*** доріг.
Люди пішки бредуть, бо повинні
На роботу прийти. Хто як зміг...
Завірюха мете, вітер свище,
Наче лихо стихійне — зима!
... А колись у селі — вікон вище
сніг, що й про'світку в ньому нема!
І у пам'яті чітко спливає
Довга хата мого дідуся:
У сіня'х двері є до сараю,
Там сховалась скотина уся:
Загородка де мешкають свині,
У заку'тку корівка стоїть,
Сінник зверху — там кури і півник,
Ось і кіт — хоче мишку зловить.
Відчинивши в сіня'х з хати двері,
Нагорне' бабця сніг в казанці'
і у піч! Там вже вогник веселий
Сніг розтопить, й пожарить млинці.
Хай надворі мороз, завірюха,
Є фортеця — хатинка мала'!
А дідусь одягає кожуха,
Йде стежинку прочистить з двора.
Зникло в часі село мого діда,
До прогресу ми звикли в містах...
... І зненацька...****
як сніг взимку випав,(!)
То вже лихо !
Стихія !!
Біда-а-а !!!
27.12.18
* шпаринка - щель, щёлочка
**примара - привидение
*** обабіч - с обоих сторон
**** зненацька - вдруг, неожиданно