оригінал
http://stihi.ru/2018/12/26/2203
Я теперь от разлуки не плачу
Вера Бондаренко 4
Я теперь от разлуки не плачу –
Я теперь от нее так болею:
Без тебя стынут руки и звуки,
Без тебя веселиться не смею.
Стала мнительной я, чаще грустной,
Молчаливой...улыбка поникла.
Даже торт без тебя стал невкусным,
Песня звонкая в доме затихла.
.......................
...Надо просто лелеять надежду,
Ею жить нам и нашей любовью!
Осень быстро сменила одежды
И зима отболеет снеговьем.
Заиграет весна птичьей песней,
Расцветет и подарит нам встречу.
Станет мир на порядок чудесней:
От любви загораются свечи!
Переклад Ладоміра Михайлова
Я тепер від розлуки не плачу.
Я тепер лиш від неї хворію:
Їсти, пити без тебе не хочу,
Веселитись без тебе не смію.
Вся у сумнівах і трохи лячно,
І повітря я ледь видихаю.
Торт без тебе не їм, бо не смачно.
Дзвінка пісня у хаті стихає.
………………………………..
Як-не-як, все ж я маю надію,
Треба жити, мій любий, коханням.
Осінь швидко свій одяг міняє,
Весняним запалюсь сподіванням
Ось дзвінка навесні пісня лине.
Квіти гарні порадують вічі.
Лиш на краще хай стануться зміни.
І коханню запалимо свічі.