В кожній черзі під дверима
За чиновницьким обрядом,
Зажди знайдеться людина,
Здатна навести порядок.
Вона знає, хто у черзі
Перед ним стояв ревниво,
І за ним - хто як зоветься,
І коли задихав в спину.
Бо людська безладна маса
Завжди прагне - до хаосу,
Й до невпинного галасу,
Й матюків многоголосих.
Стоїть в дверях непорушно
І наводить страх на люди,
Не зайде лихий порушник,
Щоб без черги прослизнути.
Всі один за одним чинно
Будуть ждати свою чергу,
Приховавши всі личини,
Що могли б пролізти в перших.
Яко грішники до пекла -
Засоплять сумирно й чемно,
А наглядач, наче демон -
Суд судитиме недремно.
Він один - громадський лідер,
Що скрізь шорох наведе,
Та у двері - сильних світу,
Наче згорбившись, зайде.
Бо усім потрібно знати
Час і місце - ляльководить,
Груди гордо випирати
А чи боязко обходить.