Завжди шукаєш цікавіше, аніж хворіти:
шити з обрізків тканини кумедну свиню,
чи малювати словами прийдешнє горішнє,
не роздягаючи правду до сорому ню,
різати час на шматочки смачні та химерні,
марно тулити їх поміж звичайних рядків,
бачити знов, що зусилля надмірно мізерні,
вчитися спокою, вранішнім пісням птахів.
Бог на сьогодні задумав насипати снігу,
хоч небагато, та манни, як завше, нема...
Пишуть сліди голубині з подяками книгу...
...Німа...
Птиць роздивлятись у вікна, і фото знімати,
і роздавати дарунки землі і Бога,
просто прийшло Різдво і зима кудлата,
просто життя п’янке, хоч важка дорога...
Поэтический перевод Ирины Окс: http://www.stihi.ru/avtor/0xicoccus
Лучше уйти в себя, чем уйти в болезни,
и, забавляясь шить поросят лоскутных,
будущий стих в мечтах, торопясь, исчезнет,
и, не раздев души, слово будет скудным.
Резать ли время, сыпать его синицам,
прятать ли взгляд за строчками что есть силы...
жизнь в декабре к концу всё быстрей стремится,
мысли болят, а я тишины просила.
Бог на сегодня задумал насыпать снега,
снег, словно манна, конечно, не горсть монет,
но голубям по господней милости сладко бегать...
...Слов нет...
Тихо смотреть в окошки, снимать портреты
и раздавать подарки земле и Богу,
просто пришла зима, Рождеством согрета,
просто пьянит зовущая в жизнь дорога...