ВВВ-49 В дчуття власно важливост

Хохол Хохотович
Відчуваю тягар керівництва,
Бо без мене - не зрушиться з місця,
Ані зустріч, ані виробництво,
Ані пянка з нальотом блюзнірства.

Перезентації, збори, перерва,
Скрізь застій і відсутність прогресу,
Та я дію прихованим нервом
І приводжу до тями чи стресу.

Ставлю підпис під кожним папером,
Наче й справді обставини просять,
Аби втрутився й зміни упевнено
Вніс без зайвих вагань як для боса.

Ставлю підпис не дивлячись, легко,
Під проектом, наказом, інструкцією,
Скоро навіть папір туалетний -
Буде вартий моїх резолюцій.

Тисяч доль ждуть від мене втручання,
І процент за вагомі здобутки -
Я не бог - я всього лиш начальник,
Але в мене не менші набутки.

Я - вершитель, верхівя, вершина,
Невідємний й настільки важливий,
Що не знаю, як справи вершились,
Як до мене жили й не тужили.

Тільки часом вкрадається сумнів,
Що хтось цінить - мій вклад і зусилля,
Бо керую я стадом із дурнів,
Які ніц не згадають з похмілля.