Мила, сонце заходить так рано...
Я спішу до вечірніх зірниць,
Щоб тебе обійняти кохану
І дивитись на них горілиць.
Я спішу відчинити всі двері,
До мого і твого буття...
Щоб на білім і чистім папері
Простяглося нове життя.
Щоб у серце до мене ввійшла ти -
Незабутня і навіжена...
І щоб міг я тобі сказати:
«Ти – моя наречена...».
________________________
© R. Tserkovnyy, 2018