До чего же красивы в белом кружеве ивы!
От восторга теряю слова...
Вновь на ветви рябины снег с любовью накинул
Неземные свои кружева.
В дивном кружеве нежном, очень хрупком и снежном,
Полновластно царит красота.
В этом царстве пусть тает и обида пустая,
И ненужная нам суета...
Прекрасный перевод талантливой поэтессы Валентины Лысич:
І до чого ж красиві в білім плетиві іви!
Від захоплення зникли слова...
На гілки горобини занесли хуртовини
Білу вату - це шаль снігова.
І в мереживі ніжнім, кришталево-маніжнім,
Повновладно царює краса.
В цьому царстві вже хибна метушня непотрібна.
Хай образа безслідно згаса...