(Поэтический перевод)
На зорі, вмиваючись в росі,
Як цвіли вони! Як красувались!
Та упали, корячись косі,
Запитав я: - Як же називались?
І ввижались таємничі дні:
Надто сумно назва їх звучала,
Ніжністю наповнені вони -
Їх братками здавна називали.
Оригинал стиха Н. Рубцова:
По утрам умываясь росой,
Как цвели они! Как красовались!
Но упали они под косой,
И спросил я: - А как назывались? –
И мерещилось многие дни
Что-то тайное в этой развязке:
Слишком грустно и нежно они
Назывались - "анютины глазки".
Иллюстрация - Николай Рубцов -
работа художника Евгения Соколова