Чи вивчилася чому-небудь за роки?
Мабуть, що так. Я вчилася любити.
По світу піша йшла, та залюбки
Ногами землю відчувала, щоб злетіти.
Я вчилася навшпиньки до зірок
Тягнутися невтомними думками
І книги, вже потерті до дірок,
Мене, сліпу, навчали сторінками.
Я задивлялася у душі до людей,
Вони мені очима говорили.
Стрічала, наче дорогих гостей
І свою душу, як рушник, стелила.
Я вчилася чеснотам у річок,
Повітря свіже на полях ковтала,
У лісі прислухалася пташок,
У небі сил, натхнення я шукала.
Чи вивчилася вже? Мабуть, що ні.
Попереду найбільше і найтяжче,
Бо, як злітаєш, всі знання легкі,
А от як падаєш, то істини – найважчі.