***

Алена Лобанова
Пам’ятаєш, всі напрямки мають свою точку відліку
та прибуття,
Мені більш за все подобалось, що твої ліки
Були від сумного життя.
(Я знаю, ти просто ховала нестерпне)
Залишивши лише один серпень
У пам’яті/на стінці календаря.
Без тебе мов десять без воротаря —
Грати можна, але сумнівно.
Без тебе холоне південь
Та руки в кишенях.

Пам’ятаєш, що світ поміщається в жменях,
Якщо бути щасливим.
Так само
Самотність. Немов злива
Накриває всім, що не встигли ми.
З’їдати себе, хоча ще не стиглі ми.
Це безсумнівна зрада:
Я не бачив тебе півроку
як я можу бути радий
Тому, що життя нівроку
Складається.
Я втомлений, це у моєму ДНК,
Я там , де не Кай
Шукає Герду, а навпаки
Ніхто і нікого (що тут такого?)

Знаєш, для щастя вистачало твоєї руки.

Пам’ятаєш, всі напрямки мають свою точку відліку
Та прибуття.
Я зупинився в центрі.
Приходь, не знімай взуття.

4/01/2019