Чи свиня, яку підклали
Незліченну кількість раз,
Просто так і зі скандалом,
Задарма і напоказ.
Родичам, колезі, другу,
Під самісінький поріг
Підігнали недолугу
На безрадісний нічліг.
Чи терзається сумлінням,
Що з руки жартівника,
Вона, наче гість постійний,
Увірвалась без дзвінка.
Не порадувати, зовсім,
Не потішити невдаху
А, неначе сніг на голову,
Ошелешить бідолаху.
Може, мучать її страхи,
Чи кошмари серед ночі,
Що услід їй тичуть факи,
І, ридаючи, регочуть.
Може, кілька кілограмів
Як для знатних свиноматок,
Вона втратила від хамів,
Які лаялися матом.
Ні, свиня, яку підклали,
Всім і кожному окремо,
Не обтяжена - тим фактом,
Що серця стискає щемом.
Бо свиня - ніяк не внемле,
Що є вісником непевним,
Вона рилом риє землю, -
Жирна і в собі упевнена.