Спартак Куликов. Облако. Рус. Бел

Максим Троянович
Я создано лохмато, по наитью,
Качаюсь
на ветрах морей и гор,
то розово,
то бело,
а порою
в полутонах от зноя и дождей.
Нет ничего причудливей меня.
Я -
дикая фантазия природы,
и в детях и в деревьях я взметаю
цветные
лоскуты
воображенья,
как будто там, за гранью горизонта,
нет плоти,
только образы
и свет!


Воблака

Я створана кудлатым, па натхненню,
Качаюся
ў вятрах марэй,  ці гор,
ружовым,
белым,
а парою
ў паўтанах ад спёкі і дажджоў.
Няма нічога мудрагелісцей мяне.
Я -
дзікая фантазія прыроды,
і ў дзецях, і ў дрэвах я ўсклікаю
каляровыя
лапікі
ўяўлення,
як быццам там, за гранню гарызонту,
няма ні плоці, а ні цела,
толькі выявы
і святло!


   Перевёл на белорусский язык Максим Троянович