Спи, синочку не мій.
Скоро біль піде геть,
А прокинешся знову хорошим...
Є країни і люди, а є круговерть
Болю. Пекла.За йобані гроші.
Що тепер є кордон між
"Привіт вам!" і "Геть!
Я не хочу ні чуть вас, ні бачить."
Спи, дитино.
Той сон...
Там є все шкереберть
Бо ти сам неспокійної вдачі.
Ти віддав свою кров і віддав не свою,
А біда все росте. Кривдить. Душить.
Не за гроші- за душу тут з пеклом воюй.
За свою ще безсмертную душу.
Я ж бо чую, як гірко та страшно кричить
Твоє серце до мене на сповідь
Прощавай. Що не знаєш- про те промовчи
Та зростай серед смерті в любові.
Там, синочку не мій,
Вмий обличчя дощем,
Народи себе так, як Христос наш...
Що ж не спиш?
То кричи.
Голосніше!
Ну? Ще!
Все. Від болю уже не потонеш.