вже потрiбна

Я вже Нікому не потрібна
І від того зла обіжена єхидна


Ось Щастя душу наповняє
чі це потрібно  я незнаю
Бо вже над прірвою стою

І вже добрішою стаю
 в небесах пушинкою літаю

Мить я цю не забуваю
 Памьятаю памьятаю