Автор: Людмила ЮФЕРОВА, Украина
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА
***
Как холодно в снегу, в окопах – не в квартирах,
Густеет, стынет кровь, стал реже сердца пульс.
Проклятая война. Картофель их в мундирах.
В огне кипит вода. Но есть приказ: – Не трусь.
Двухсотки вышли в бой. Объелись пушки мясом.
В мобильнике звонок. Убитого зовут…
Товарищ президент! Оденьте лучше рясу.
Потери есть от мин, вновь слёзы щёки жгут.
Возмездие придёт законом бумеранга,
С ударом пушек всех, придёт черёд других.
Войне же всё равно, ей дела нет до рангов.
Пошлют на смертный бой и слабых, и больных.
А что же президент? Не слышно слов о мире…
Лежат в полях полки, измучены войной…
Наступит день другой – и… новые могилы.
Приказ отбить врага, но вот какой ценой?
-
Оригинал
МИ ВОРОГА ВІДІБ'ЄМ...
Як холодно у снігах, в окопах тісних – квартирах,
Аж гусне схолола кров і тихне серцебиття…
Триклята оця війна: картопля – і та в мундирах,
Кипить у вогні вода, снарядів реве виття…
Двохсоті в сніги ллють кров, гармати об’їлись м’ясом,
Убитого кличе хтось – в мобілці кричить дзвінок…
Товаришу президент! Хоч бронік змініть на рясу,
Повірте в невинність мін, що рвуться в плачах жінок!
Ніхто ще не відмінив повернення бумеранга,
Ще вдарим з гармат усіх – настане ще час такий.
Війна не пита, хто ти, якого звання чи рангу,
Я буду в атаку йти, хоч мертвий, та не слабкий.
Ви чуєте, президент, ваш образ не мироточить…
Лежать у полях полки, мільйони клянуть війну…
Ще прийде така пора – дивитися нам ув очі,
Ми ворога відіб'єм, але за яку ціну!
http://tvoistihi.com.ua/article/106532