КИноварью солнце нарисовано,
И плывёт краснее, чем вино.
Но за горизонт его рискованно
Выпускать - так светится оно.
Так и ты горишь в покое кресельном,
Разгорюнясь на моём крыле,
Аистом как будто не принесена.
Может, приплыла на корабле.
Мы стояли на речной обочине
И, как дети, всматривались в даль.
Из космической мы ждали вотчины
Земляков, но не дождались, жаль.
===============================
Сонце намальоване циноброю,
На вітрилах вечора пливло.
В золотій спечаленості обрію
Ти світилась, як небесне тло.
За зорею рідною й далекою
Ти тужила на моїм крилі,
Ніби не принесена лелекою,
А прибула в світ на кораблі.
Ми стояли в придніпровській обочі,
Ми вдивлялись, наче діти, в путь,
По якій твої космічні родичі
Надпливуть чи просто надійдуть…