З тих пір, як Бог простив усі гріхи,
Моя душа по-справжньому щаслива.
Я насолоджуюсь єднанням з Ним,
Благословінь із неба маю зливу.
Живу, немов в Едемському саду,
В красі природи чудеса знаходжу,
Господь втішає ніжно у біду
Й дарує спокій у годину кожну.
Але Едемський сад – не той ще рай,
Що в небесах усіх чекає вірних.
Тут, на землі, серед спокус і зла,
Доводиться боротись неодмінно.
Що не нашіптував би хитрий змій,
Чинити правильно в житті бажаю.
В цім допоможе Бог, Спаситель мій,
Небесного щоб досягнула раю.