Так ніхто не кохав, твої очі – озера бездонні,
В них небесна блакить, вічна та таїна,
І тримає мене, ніби бранця, у вічнім полоні
Та безмежна, бездонна очей глибина.
Так ніхто не кохав, ці вуста мов троянди червоні,
Тонкий стан і волосся твоє золоте,
Я тримаю в руках мов кришталь твої ніжні долоні,
І кохання у серці буяє й цвіте.
Так ніхто не кохав, кожну мить я тебе відчуваю,
Ніжний подих і голос, як спів солов`я,
Як без цього раніше я жив, ти повір, я не знаю,
Воскрешає мене ця усмішка твоя.
Так ніхто не кохав, я низенько вклоняюся Богу,
Ти прийшла в моє серце як вічна весна,
Ми у щасті з тобою пройдем нашу спільну дорогу,
Хай же доля для нас буде завжди ясна!