Бульбашки

Анна Нечай
Минаємося ми на цій землі,
Вона нас безупинно поглинає
І все важливе,врешті-решт,минає...
Майбутнє добриво іі ланів
Сьогодні бучно надимає груди,
Та прийде час-і вже хтось інший буде
Із себе важних корчити панів.
Гей.братчику,чи хто тебе згада?
Чи хтось про тебе скаже добре слово?
Коли життя спливе,немов вода,
То з ним спливе і марних справ полова...