Світлана Ткачук. Ти знов у сни…
Ти знов у сни пробрався таємниче.
Я не хотіла, але ти прийшов.
І тим-от щастям у зими позиченим
Розбурхав весни і тайком пішов.
А я лишилась, як побита вишня,
Без листя, без плодів і без життя.
Сніги лапаті сипали колишнє
На мене відболіле каяття.
Я каятись не мала раз... як гірко!
Хіба любов такий великий гріх?
А сніг патлатий цілував одвірки,
Стелив кохання.... не до наших ніг.
Вольный перевод
Ты снова в снах, мой гость непрошеный.
Я не звала тебя, ты сам пришел,
И счастьем, у зимы попрошенным,
Разволновал весну и вновь ушел.
Я чувствую себя несчастной вишней,
Безжизненной, отцветшей, без плодов,
Под снегом стынущей, отбывшей
Все наказания, в раскаянии слепом.
Я каялась не раз ... как горько мне!
Большой ли грех - неверная любовь?
И чудилось мне: белый снег в окне
Стелил любовь, - но не у наших ног.
Світлана Ткачук
В твоє серце укину невід.
Ти на гріх цей мене прирік.
Вже ніколи, ніколи не від
тебе піду в позаторік.
Нині холод, направду, з перцем
Пропікає до забуття.
А зісподу мойого серця
пробивається каяття.
Ним як вмію, отак карають.
Світ довкола пашить вогнем.
Невід в серці твоїм ховаю
І чекаю... зима мине!
Вольный перевод
В твое сердце закину невод.
Ты на грех тот меня обрек.
Никогда от тебя не уеду
В тот апрель, что ушел под лед..
Правда, холод сегодня с перцем:
То горю, то бросает в дрожь.
А в фонтане разбитого сердца
Покаяния златый грош.
Как умею, к любви взываю, -
Мир вокруг, как огонь и лед.
Невод в сердце твоем скрываю,
Жду, когда же зима пройдет!
Худ. Сергей Передиреев
Jan Lisiecki - Nocturne in C sharp Minor (1830) - Proms 2013