Боюсь почути я такі слова:
"Душе, не знав тебе ніколи Я...
Своїми лиш стежками ти ходила…
Не виросли міцні у тебе крила.
Не можеш ти злетіти в небеса
Тож не побачиш там, яка краса!..
Не досягла славетної мети,
Не будеш в вічності зі Мною ти".
"О, Господи! Мені допоможи,
Як із Тобою жити – підкажи!
Я Біблію читаю, наче знаю,
І перешкоди, начебто, долаю.
Та розумію: дива не стає,
Життя чомусь не кращає моє ?!"
"Бо ти без Мене, доню, часто йдеш,
А без Миїх порад - у пекло попадеш…
Тож прислухАйся голосу Мого,
Залежиш ти від Господа свого.
Коли навчишся чути голос Мій,
Тоді твій шлях буде завжди прямий.
Надбаєш мир та спокій у собі,
Не будеш ти ходити у журбі!
Радітимеш зі Мною завжди ти
І досягнеш славетної мети".
"Я дякую Тобі, мій любий Боже!
Тепер завжди я буду на сторожі.
Лише зі мною будь, любий Ісусе,
З Тобою я нічого не боюся!
Ти доведеш до вічного спокою!
Тебе благаю: завжди будь зі мною!
Не хочу я почути ті слова:
"Не знав тебе ніколи, душе, Я".
20.12.18