А за серЕдину зимi... ВодОхреще!

Зозуля Юрий Павлович
А "серЕдина" є душа: та ще зло не щезло, й теж своє святкує; а я — ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня!!
Ось-ось, вода засвятиться, — а повітря, думки, прагнення: вірні, славІмо Бога не лише на словах; на всім Життю!!!
 
                й лелеки до Леля летіли...
                й шляхи, хоч й лелечі, ще в сні...
                морози, лиш встали, враз й сіли...
                й прямісінько в злам зимі... — ні?

                і світло щодня прибуває...
                й підховує темне ночам...
                й душа себе світу являє...
                й тепліє, ясніє... — як й сам??

                не оком дивися ж, а з неї...
                де, тишком та нишком, — весна...
                й готова купіль землі всеї...
                сніг збіг з ніг, — й вода... чуй, зима???