Моєму пташеняті, моєму Абсенту http://www.stihi.ru/avtor/13d
Найбільша ніжність на землі -
Твоє торкання.
Тебе спинити не змогли
Мої бажання,
Ти полишила і мене,
І світ, в цілому.
Лише торкання не мине,
Немов додому
З далеких мандрів повернусь
Колись до тебе
І обійму, і засміюсь...
Це буде небо,
Чи інше місце на землі,
Не можу знати..,
Повік приречений в імлі
Тебе шукати.
За все, отримане в свій час,
Прийде рахунок.
Нема у цьому світі НАС,
Лише пакунок
Лишився з того, що любив
Понад усе я
І скільки б років ще не жив,
Торкання теє
Немов відбиток, наче шрам,
Мов тая рана
Весь час нагадує, що НАМ
Було так гарно..!