Московский привет на Украину
Нас разделили годы, страны
И Ваш оранжевый Майдан.
Не понимаю выбор странный.
Куда завёл самообман?
Веками был неразделимым
Славянский этнос на Земле,
Народ России, Украины
В единой праведной семье.
Но всё пытаются разрушить,
И Хаос в жизни привнести,
Те, у кого пустые души
С гнильцой коричневой внутри.
И Православие сметая,
Дают раскольникам права.
И плачет Мати Пресвятая,
И бьют в набат колокола!
Поставив во главу наживу,
Плюют на тех, кто стар и млад,
Верховна Рада бесит с жиру
Неся всем беды и разлад.
«Паны дерутся у холопов
Чубы безвинные трещат»
Мошна толстеет у того кто
Страну нещадно потрошат.
Но всё, же верю,
день настанет,
Спадёт слепая пелена,
И Украина будет с нами,
Как и в былые времена.
Что будем мы дружны как прежде,
Вновь украинцы – москвичи
И без вражды, (привет надежде!)
А не хохлы и москали.
И в эти зимние морозы
Я шлю души своей тепло,
Чтоб, невзирая на прогнозы
Вам было радостно, светло.
22.01.2019 г.
Московський привіт на Україну
Нас розділили роки, країни
І Ваш помаранчевий Майдан.
Не розумію вибір дивний.
Куди завів самообман?
Століттями був нероздільним
Слов'янський етнос на Землі,
Народ Росії, України
В єдиній праведній родині.
Але всі намагаються зруйнувати,
І Хаос в житті привнести,
Ті, у кого порожні душі
З гнільцой коричневою всередині.
І Православ'я змітаючи,
Дають розкольникам права.
І плаче Мати Пресвята,
І б'ють в набат дзвони!
Поставивши на чільне наживку,
Плюють на тих, хто старий і молодий,
Верховна Рада бісить з жиру
Несучи всім біди і розлад.
«Пани б'ються, у холопів
Чуби безвинні тріщать»
Мошна товстішає у того хто
Країну нещадно потрошать.
Але все, ж вірю,
день настане,
Спаде сліпа пелена,
І Україна буде з нами,
Як і в минулі часи.
Що будемо ми дружні як раніше,
Знову українці – москвичі
І без ворожнечі, (привіт надії!)
А не хохли і москалі.
І в ці зимові морози
Я шлю душі своєї тепло,
Щоб, незважаючи на прогнози
Вам було радісно, світло.
22.01.2019 р.