I був життєвий їхній шлях таким недовгим,
Й не був засіяний той шлях квітами рути,
Так, пам'ятати треба ті славетні Крути! -
Життя покласти було визначено богом...
Рік вісімнадцятий тривав, грізні події,
А Україна мріяла про незалежність,
Було не треба забувать про обережність, -
Хтось переміг, а хтось і втратив знов надії...
Своя держава?! - Заборонено і чути,
Тільки із Леніним, - де голка, там ось й нитка! -
Ні, не зів'яла - таки волелюбна квітка.., -
Як сподівалися: інакше ж мало бути...
Улянов - Ленін розумів, яка шкідлива
Та незалежність, - ні, Вкраїні треба ката! -
Рік вісімнадцятий, війна, брат йшов на брата,
Ех, громадянської часи, - доля мінлива...
Проти червоних тих полків - самі студенти,
Підтримували палко що Центральну Раду,
Й не володіли зброєю, на жаль, до ладу, -
На бій повстали, й без вагань, інтелiгенти,
Й всі полягли... - Січневий день, - ховали разом,
Подяки і патріотичних слів, ой, була ж злива,
Та інші погляди з Москви.., - доля ж мінлива,
В людей прокинувся, нарешті - таки, розум.
Загинули від більшовицької навали,
Аскольд князь поруч.., - пам'ятаймо, люди, Крути! -
Їх прийняла свята земля бiля Славути,
Земля, клялися нею що і цілували...
Цирульник Андрій
(Ця подiя вiдбулась 16(29) сiчня 1918 року,
Нерiвний бiй мiж 4000 радянською армiєю Муравйова
Та київськими студентами, яких було бiля 400 сотень, тривав 5 годин...
Цей бiй - символ мужньостi української молодi у прагненнi до незалежностi...)