Зрозуміть би: хто я і навіщо
завітала в непривітний світ,
де любові й віри попелища,
й зась втекти - трима колючий дріт...
Неприкаяність така гнітюча
від нерозумінь простих речей...
ох, кому б свавільний біль озвучить,
а інакше серце пропече,
а інакше нерви намагнітить
і безжально на шмаття порве...
як навчитись в цьому світі жити,
що клекоче, виє і реве?